Вот я и закончила "Держись и пиши" Екатерины Оаро. Это был очень полезный опыт для юного писателя внутри 35-летней меня. В процессе чтения я сделала больше сотни заметок, как никогда в жизни.
⠀
Иногда казалось, что я читаю письмо, адресованное лично мне. Кто-то из параллельной Вселенной был осведомлен о моих страхах и спокойно говорил со мной о них. Не советовал. Я ненавижу советы! А делился наблюдениями, ценными знаниями и впечатляющими примерами (какой огромный труд - найти их!) И я, часто кивая, брала ручку и послушно всё записывала.
⠀
Я так давно не ощущала этого священного голода! Лично мне нужен был наставник, друг, критик. Увидите: эта книга станет им для вас. И не важно, сколько вам лет, какого вы вероисповедования, пола и масштаба принадлежащего вам количества знаков. Вам протянут руку, а в ней будет перо и бумага.
Держись и пиши!

Тема космосу - безмежна в прямому сенсі слова. Можна написати так глибоко, як вистачить розуму і натхнення. Здається, Дорж вклав у Франческу стільки, що потрібно читати мінімум кілька разів, щоб археологічно, крок за кроком вглядатися у матеріал, щоб побачити і зрозуміти все. Перше, що бентежить уяву - сам автор - бурят, який народився в музичній родині в Росії, займався журналістикою в Україні, сьогодні працює оператором корекції траєкторій Центру керування польотами Національної Адміністрації з аеронавтики та досліджень космічного простору США. Припустимо, у долі особливе почуття гумору (а може, він шпигун?

Здивував мене Дорж другою Франческою. Книжка 18+ однозначно. Багато сексу і гарячих слів. Якщо хтось цього не помітив, то погано читав. Підхід агрегата до МКС, це суцільний акт любові. Я аж зашарілася! Автор припинив ненав'язливо повчати читача, як було в першій книжці. Стало смішніше і менш реалістично. Але це викликає ще більшу симпатію до всіх героїв. Дуже кіноматографічно все. Немає прохідних героїв. Є виписані ідеальні характери, незвичний антураж і цікава історія. Агов, продюсери! Тут такий сценарій!!!
Я отримую надзвичайне задоволення від книжки, тому міцно заплющу очі на помилки. Про це не написав лише ледачий. Це питання до видавництва, а не до автора. Але є дещо, від чого смикається око. Це детальний опис різних технічно-математичних штук. Я сприймаю це, як бла-бла-бла, як рекламну паузу в улюбленому фільмі. І шукаю очима "пропустити". Це не "вода" чи опис природи на сто сторінок, але мене дратує. Намагалася зрозуміти призначення. Достовірність? Та я й так вірю Доржу. Для мене це надто, як для художньої літератури.
Але якщо Бату напише підручник з хімії, то я його куплю, бо моє читацьке серце вже назавжди належить йому.