Привид із Валової

Вирішивши, що формальності залагоджено, Кошовий рушив далі, аби нарешті дістатися до шинквасу. Але враз шлях йому заступив той самий лисий злидень, котрий невідомо як опинився перед ним, бо щойно ж маячив за своєю стійкою.
— Пан може купить Дзідзьові горівки?
— Кому?
— Дзідзьові. — Лисий тицьнув пальцем із обкусаним нігтем собі в груди. — Я Дзідзьо. Тут мене знає вшьо товариство.
— І кожен пригощає тебе? — Клим намагався зберігати спокій.
— Я ходив походом на Грецію за найяснішого цісаря! Я вояк, я кров проливав!
— Що з того?
Сказав — і тут же зрозумів, як необережно.
— Моя кров для такого слічного панка ніц не значить? — гаркнув Дзідзьо. — Ти зара викотиш мені цілу діжу горівки! Бо не будеш живий, курва твоя мама!
Зблизька навіть у задимленому повітрі Кошовий бачив круглі розширені зіниці лисого злидаря. Або він не розуміє, про що й з ким говорить, бо п’яний мов чіп, або хмільний, але чудово все розуміє й шукає приводу та нагоди поскубти панка.

вот времена были! поищи в аймаксе киллера гг

Насправді, як признався сам Мазарек, його кіно прикривало досить серйозні злочинні оборудки. Поруч постійно крутилися сумнівні типи. Знайти серед них убивцю — невеликий клопіт

Розумієте, зараз мене цілком задовольняє те, що готує або приносить із ресторану прислуга. Та ви маєте зрозуміти жінку, панове. Якщо є для кого готувати, вона з радістю робитиме це власноруч, — задля наочності вона виставила перед собою розкриті долоні. — На жаль, для себе самої мене не тягне навіть спекти струдля, не кажучи вже про більш вишукані кулінарні фантазії.

Ви ж знаєте все і всіх у Львові.
— Половину, — уточнив Шацький, роблячи ще ковток. — Інша половина знає Шацького