Зів'яле листя

Іван Франко: видатний український письменник, перекладач, критик, дослідник, філософ, громадський діяч, політик. Його називають «каменярем» української літератури зокрема та культури загалом. Збірка «Зів’яле листя» розкриває обличчя Івана Франка-лірика. Поет розкидає «жмутки зів’ялого листя» та згадує свої втрачені любові. Не випадково він пише, що «тричі являлася мені любов»…   Добірка містить такі тексти: «Не знаю, що мене до тебе тягне...» «Не боюсь я ні бога, ні біса...» «Раз зійшлися ми случайно...» «Твої очі, як те море...» «Не надійся нічого» «Я не надіюсь нічого...» «Безмежнеє поле в сніжному завою...» «Не минай з погордою...» «Я не кляв тебе, о зоре...» «Я не жалуюсь на тебе, доле...» Епілог «Полудне...» «Зелений явір, зелений явір...» «Ой ти, дівчино, з горіха зерня...» «Червона калино, чого в лузі гнешся...» «Ой ти, дубочку кучерявий...» «Я не тебе люблю, о ні...» В вагоні «Чого являєшся мені...» «Отсе тая стежечка...» «Якби знав я чари, що спиняють хмари...» «Що щастя? Се ж ілюзія...» «Як почуєш вночі край свойого вікна...» «Сипле, сипле, сипле сніг...» «Покоїк і кухня, два вікна в партері...» «Я хтів життю кінець зробить...» «Тричі мені являлася любов...» «Надходить ніч. Боюсь я тої ночі...» «Чорте, демоне розлуки...» «І він явивсь мені. Не як мара рогата...» «Матінко моя ріднесенька...» «Пісне, моя ти підстрелена пташко...»