Гагарін і Барселона

«Мене завжди цікавило, як живеться людині, котра є повним тезкою всесвітньо відомої особи?» — сказав колись Руслан Горовий про історію створення цієї повісті, герой якої зветься так само, як і перший космонавт планети — Юрій Олексійович Гагарін. Однак на відміну від свого знаменитого тезка, цей Гагарін, не зміг реалізувати свою дитячу мрію про небо. Він майже досяг мети, але безглуздий випадок убив його мрію.Остаточно і безповоротно. І коли герой уже змирився зі своїм сірим існуванням без неба, він зустрічає дівчину, яку кличуть Барселоною...Автор сам колись пережив остаточну і безповоротну втрату дитячої мрії про небо — він виріс у військовому містечку поряд з аеродромом, і бачив себе у майбутньому лише пілотом військового літака — ніким іншим. І раптом доля сказала: «Ні, ніколи!» Можливо саме тому, ті почуття, які викликають герої повісті, такі живі та гострі. Ольга Герасим’юк, телеведуча, член журі «Книга року ВВС»: «...всі почуття, які викликають герої Горового, — живі, гострі, бурхливі. Такі читацькі емоції викликає, як правило, саме література — а не її подоба. Це - моє приватне, читача, розуміння, як розрізнити серед потоку писанини літературу».Оксана Поліщук, редактор газети «Бізнес»: «У Руслана всі твори саме такі, життєві, — і пишуться, і читаються одним ковтком. Я б сказала, здебільшого вони прочитуються навіть не на одному подиху, а на одній сльозі. Бо після його оповідань про звичайні людські долі у горлі чомусь здавлює, а в душі наче виполоскано».