книга Мойсей
2

Мойсей

  • Сейчас читают 0
  • Отложили 0
  • Прочитали 7
  • Не дочитали 0
Книга рассказывает о библейском пророке Моисее, законодателе и вожде израильского народа, которому Бог открыл тайны бытия: Сотворения мира и человека. На ее страницах суммируются все существующие на сегодняшний день версии об исходе израильских племен из Египта, включая...Ещё
Книга рассказывает о библейском пророке Моисее, законодателе и вожде израильского народа, которому Бог открыл тайны бытия: Сотворения мира и человека. На ее страницах суммируются все существующие на сегодняшний день версии об исходе израильских племен из Египта, включая исторические труды, исследования Библии и почти неизвестные широкому читателю еврейские источники. Вслед за историком П.Джонсоном, считавшим, что "выдумать фигуру Моисея - задача непосильная для человеческого ума", автор относится к своему герою как к реально жившему человеку и подлинному лидеру нации. Столкновение различных, порой прямо противоположных, точек зрения на события жизни пророка делает книгу интересной как для глубоко религиозного читателя, так и для убежденного атеиста.
  • Public Domain
  • 12+
  • 9854433463

Материалы

Отзывы

Раз в месяц дарим подарки самому активному читателю.
Оставляйте больше отзывов, и мы наградим вас!
Чтобы добавить отзыв, вы должны .

Цитаты

Чтобы добавить цитату, вы должны .

Тобі судились! Вірю в силу духа

І в день воскресний твойого повстання.

 

О,

О ні! Не самі сльози і зітхання

Тобі судились! Вірю в силу духа

І в день воскресний твойого повстання.

 

О, якби хвилю вдать, що слова слуха,

І слово вдать, що в хвилю ту блаженну

Вздоровлює й огнем живущим буха!

 

О, якби пісню вдать палку, вітхненну,

Що міліони порива з собою,

Окрилює, веде на путь спасенну!

 

Якби!.. Та нам, знесиленим журбою,

Роздертим сумнівами, битим стидом,—

Не нам тебе провадити до бою!

 

Та прийде час, і ти огнистим видом

Засяєш у народів вольних колі,

Труснеш Кавказ, впережешся Бескидом,

 

Покотиш Чорним морем гомін волі

І глянеш, як хазяїн домовитий,

По своїй хаті і по своїм полі.

 

Прийми ж сей спів, хоч тугою повитий,

Та повний віри; хоч гіркий, та вільний,

Твоїй будущині задаток, слізьми злитий,

 

Твойому генію мій скромний дар весільний.

 

Д[ня]

О ні! Не самі сльози і зітхання

Тобі судились! Вірю в силу духа

І в день воскресний твойого повстання.

 

О, якби хвилю вдать, що слова слуха,

І слово вдать, що в хвилю ту блаженну

Вздоровлює й огнем живущим буха!

 

О, якби пісню вдать палку, вітхненну,

Що міліони порива з собою,

Окрилює, веде на путь спасенну!

 

Якби!.. Та нам, знесиленим журбою,

Роздертим сумнівами, битим стидом,—

Не нам тебе провадити до бою!

 

Та прийде час, і ти огнистим видом

Засяєш у народів вольних колі,

Труснеш Кавказ, впережешся Бескидом,

 

Покотиш Чорним морем гомін волі

І глянеш, як хазяїн домовитий,

По своїй хаті і по своїм полі.

 

Прийми ж сей спів, хоч тугою повитий,

Та повний віри; хоч гіркий, та вільний,

Твоїй будущині задаток, слізьми злитий,

Где найти