Трилогия Крысы
-
Сейчас читают
-
Отложили
-
Прочитали
-
Не дочитали
Автор:
Так получилось у Харуки Мураками, что в "Трилогию Крысы" входят четыре романа. Не удивляйтесь, все правильно! "Слушай песню ветра " и "Пинбол" - два первых романа знаменитого цикла писателя, завершающегося "Охотой на овец" и продолженного романом "Дэнс, дэнс, дэнс" "Я понятия не...Ещё
Так получилось у Харуки Мураками, что в "Трилогию Крысы" входят четыре романа. Не удивляйтесь, все правильно! "Слушай песню ветра " и "Пинбол" - два первых романа знаменитого цикла писателя, завершающегося "Охотой на овец" и продолженного романом "Дэнс, дэнс, дэнс" "Я понятия не имею, что случится, заверни я за вон тот угол... Никогда не знаешь, что там найдешь. И когда я пишу, со мной происходит тоже самое". Это объясняет появление продолжения "Дэнс, дэнс, дэнс". "Мои книги - это ... попытки абсолютного романа, собрания историй, рассказанных самыми разными персонажами. Они рассказывают и исцеляют друг друга. Роман - книга исцеления. Перед вами самая Большая книга Мураками, абсолютный роман, в таком полном составе ранее не издававшийся.
- 2012 г.
- 9785699596973
Материалы
Отзывы
Раз в месяц дарим подарки самому активному читателю.
Оставляйте больше отзывов, и мы наградим вас!
Оставляйте больше отзывов, и мы наградим вас!
Про "Слушай песню ветра" та "Пинбол 1973".
Взявся нещодавно опановувати літературні шедеври Харуки Мураками. Почав з ранніх творів. Відчуття неоднозначні. Позаду два доробка з "Трилогії Криси". У першій книзі "Слушай песню ветра" абсолютно не зв'язаний між собою сюжет. Тут з'являється герой Криса, який буде присутній і у наступних частинах трилогії.
Друга книга "Пинбол 1973" трохи зрозуміліша і цікавіша. Хоча до кінця так і не розумію звідки взялися ті дві близнючки, які жили у головного героя, варили йому каву і ходили у футболках з номерами 208 та 209. Той у свою чергу тільки то й робив, що займався перекладами, пив літрами пиво і страшенно був одержимий реальними автоматами Пинбол. Зрештою він таки зумів зустріти те щастя за яким так сумував. Подруги-близнюки знайшли в собі сили піти від нього і на цьому все закінчилося.
Тепер сідаю за найцікавіше - за "Охоту на овец". Знаю одне - Муракамі унікальний!
Взявся нещодавно опановувати літературні шедеври Харуки Мураками. Почав з ранніх творів. Відчуття неоднозначні. Позаду два доробка з "Трилогії Криси". У першій книзі "Слушай песню ветра" абсолютно не зв'язаний між собою сюжет. Тут з'являється герой Криса, який буде присутній і у наступних частинах трилогії.
Друга книга "Пинбол 1973" трохи зрозуміліша і цікавіша. Хоча до кінця так і не розумію звідки взялися ті дві близнючки, які жили у головного героя, варили йому каву і ходили у футболках з номерами 208 та 209. Той у свою чергу тільки то й робив, що займався перекладами, пив літрами пиво і страшенно був одержимий реальними автоматами Пинбол. Зрештою він таки зумів зустріти те щастя за яким так сумував. Подруги-близнюки знайшли в собі сили піти від нього і на цьому все закінчилося.
Тепер сідаю за найцікавіше - за "Охоту на овец". Знаю одне - Муракамі унікальний!
-
- 0
- 0
Про "Охоту на овец".
Це книга про "довгу історію". Нехай не у кожного буде бажання читати "Охоту на овец" Харуки Мураками, але, повірте, вона того варта. Чому така назва? Прочитайте і зрозумієте.
Чудове відчуття, коли всередині прокидається "інстинкт муракаміфіла". Я сміливо себе таким можу вважати. Ця неймовірна сюжетна лінія про середньостатистичних японських компаньйонів, які жили-працювали і горя не знали. Та в один прекрасний день все зміниться... Закручується інтрига, кохання (навіть сказав би просто прив'язаність чи пристрасть героя до жінки з гарними вухами).
Тим описам природних явищ взагалі рівних нема. Можливо варто віддати належне професійному перекладу. Зізнаюся, що траплялися моменти, коли я чомусь ловив себе на думці, що читаю Айн Рэнд (Ayn Rand). Атлант расправил плечи (Atlas shrugged). Ті містичні перевтілення, ті переживання. Це все створює таку живу атмосферу. Це одна з небагатьох книг яку не хотілося закривати чи перегортати вперед від нецікавості.
Розв'язка непередбачувана і в якійсь частині трагічна. Але саме так виглядає боротьба за справедливість. Справедливість перед собою. Незважаючи навіть на те, що автор показує, що: "Всі люди, в принципі - слабкі...". І це проявляється у: "Слабкості моралі. Слабкості свідомості. Слабкості людини із самого факту її існування...".
Це книга про "довгу історію". Нехай не у кожного буде бажання читати "Охоту на овец" Харуки Мураками, але, повірте, вона того варта. Чому така назва? Прочитайте і зрозумієте.
Чудове відчуття, коли всередині прокидається "інстинкт муракаміфіла". Я сміливо себе таким можу вважати. Ця неймовірна сюжетна лінія про середньостатистичних японських компаньйонів, які жили-працювали і горя не знали. Та в один прекрасний день все зміниться... Закручується інтрига, кохання (навіть сказав би просто прив'язаність чи пристрасть героя до жінки з гарними вухами).
Тим описам природних явищ взагалі рівних нема. Можливо варто віддати належне професійному перекладу. Зізнаюся, що траплялися моменти, коли я чомусь ловив себе на думці, що читаю Айн Рэнд (Ayn Rand). Атлант расправил плечи (Atlas shrugged). Ті містичні перевтілення, ті переживання. Це все створює таку живу атмосферу. Це одна з небагатьох книг яку не хотілося закривати чи перегортати вперед від нецікавості.
Розв'язка непередбачувана і в якійсь частині трагічна. Але саме так виглядає боротьба за справедливість. Справедливість перед собою. Незважаючи навіть на те, що автор показує, що: "Всі люди, в принципі - слабкі...". І це проявляється у: "Слабкості моралі. Слабкості свідомості. Слабкості людини із самого факту її існування...".
-
- 0
- 0
Про кожну книгу варто окремо описати. Кілька слів про "Денс, денс, денс".
Тепер я вірю в слова Харуки Мураками, який висловився, що при написанні цієї книги він отримав найбільше задоволення. Знав би автор скільки мільйонів читачів він задовольнив.
Це і містичний детектив і одночасно книга філософських роздумів глибоко одинокої людини. Це насправді гідний роман-заключення "Трилогії Криси".
Назва "Денс, денс, денс" мені говорить про одне - живи і йди завжди тільки вперед!
Тепер я вірю в слова Харуки Мураками, який висловився, що при написанні цієї книги він отримав найбільше задоволення. Знав би автор скільки мільйонів читачів він задовольнив.
Це і містичний детектив і одночасно книга філософських роздумів глибоко одинокої людини. Це насправді гідний роман-заключення "Трилогії Криси".
Назва "Денс, денс, денс" мені говорить про одне - живи і йди завжди тільки вперед!
-
- 0
- 0
Про "Слушай песню ветра" та "Пинбол 1973".
Взявся нещодавно опановувати літературні шедеври Харуки Мураками. Почав з ранніх творів. Відчуття неоднозначні. Позаду два доробка з "Трилогії Криси". У першій книзі "Слушай песню ветра" абсолютно не зв'язаний між собою сюжет. Тут з'являється герой Криса, який буде присутній і у наступних частинах трилогії.
Друга книга "Пинбол 1973" трохи зрозуміліша і цікавіша. Хоча до кінця так і не розумію звідки взялися ті дві близнючки, які жили у головного героя, варили йому каву і ходили у футболках з номерами 208 та 209. Той у свою чергу тільки то й робив, що займався перекладами, пив літрами пиво і страшенно був одержимий реальними автоматами Пинбол. Зрештою він таки зумів зустріти те щастя за яким так сумував. Подруги-близнюки знайшли в собі сили піти від нього і на цьому все закінчилося.
Тепер сідаю за найцікавіше - за "Охоту на овец". Знаю одне - Муракамі унікальний!
Взявся нещодавно опановувати літературні шедеври Харуки Мураками. Почав з ранніх творів. Відчуття неоднозначні. Позаду два доробка з "Трилогії Криси". У першій книзі "Слушай песню ветра" абсолютно не зв'язаний між собою сюжет. Тут з'являється герой Криса, який буде присутній і у наступних частинах трилогії.
Друга книга "Пинбол 1973" трохи зрозуміліша і цікавіша. Хоча до кінця так і не розумію звідки взялися ті дві близнючки, які жили у головного героя, варили йому каву і ходили у футболках з номерами 208 та 209. Той у свою чергу тільки то й робив, що займався перекладами, пив літрами пиво і страшенно був одержимий реальними автоматами Пинбол. Зрештою він таки зумів зустріти те щастя за яким так сумував. Подруги-близнюки знайшли в собі сили піти від нього і на цьому все закінчилося.
Тепер сідаю за найцікавіше - за "Охоту на овец". Знаю одне - Муракамі унікальний!
-
- 0
- 0
Про "Охоту на овец".
Це книга про "довгу історію". Нехай не у кожного буде бажання читати "Охоту на овец" Харуки Мураками, але, повірте, вона того варта. Чому така назва? Прочитайте і зрозумієте.
Чудове відчуття, коли всередині прокидається "інстинкт муракаміфіла". Я сміливо себе таким можу вважати. Ця неймовірна сюжетна лінія про середньостатистичних японських компаньйонів, які жили-працювали і горя не знали. Та в один прекрасний день все зміниться... Закручується інтрига, кохання (навіть сказав би просто прив'язаність чи пристрасть героя до жінки з гарними вухами).
Тим описам природних явищ взагалі рівних нема. Можливо варто віддати належне професійному перекладу. Зізнаюся, що траплялися моменти, коли я чомусь ловив себе на думці, що читаю Айн Рэнд (Ayn Rand). Атлант расправил плечи (Atlas shrugged). Ті містичні перевтілення, ті переживання. Це все створює таку живу атмосферу. Це одна з небагатьох книг яку не хотілося закривати чи перегортати вперед від нецікавості.
Розв'язка непередбачувана і в якійсь частині трагічна. Але саме так виглядає боротьба за справедливість. Справедливість перед собою. Незважаючи навіть на те, що автор показує, що: "Всі люди, в принципі - слабкі...". І це проявляється у: "Слабкості моралі. Слабкості свідомості. Слабкості людини із самого факту її існування...".
Це книга про "довгу історію". Нехай не у кожного буде бажання читати "Охоту на овец" Харуки Мураками, але, повірте, вона того варта. Чому така назва? Прочитайте і зрозумієте.
Чудове відчуття, коли всередині прокидається "інстинкт муракаміфіла". Я сміливо себе таким можу вважати. Ця неймовірна сюжетна лінія про середньостатистичних японських компаньйонів, які жили-працювали і горя не знали. Та в один прекрасний день все зміниться... Закручується інтрига, кохання (навіть сказав би просто прив'язаність чи пристрасть героя до жінки з гарними вухами).
Тим описам природних явищ взагалі рівних нема. Можливо варто віддати належне професійному перекладу. Зізнаюся, що траплялися моменти, коли я чомусь ловив себе на думці, що читаю Айн Рэнд (Ayn Rand). Атлант расправил плечи (Atlas shrugged). Ті містичні перевтілення, ті переживання. Це все створює таку живу атмосферу. Це одна з небагатьох книг яку не хотілося закривати чи перегортати вперед від нецікавості.
Розв'язка непередбачувана і в якійсь частині трагічна. Але саме так виглядає боротьба за справедливість. Справедливість перед собою. Незважаючи навіть на те, що автор показує, що: "Всі люди, в принципі - слабкі...". І це проявляється у: "Слабкості моралі. Слабкості свідомості. Слабкості людини із самого факту її існування...".
-
- 0
- 0
Про кожну книгу варто окремо описати. Кілька слів про "Денс, денс, денс".
Тепер я вірю в слова Харуки Мураками, який висловився, що при написанні цієї книги він отримав найбільше задоволення. Знав би автор скільки мільйонів читачів він задовольнив.
Це і містичний детектив і одночасно книга філософських роздумів глибоко одинокої людини. Це насправді гідний роман-заключення "Трилогії Криси".
Назва "Денс, денс, денс" мені говорить про одне - живи і йди завжди тільки вперед!
Тепер я вірю в слова Харуки Мураками, який висловився, що при написанні цієї книги він отримав найбільше задоволення. Знав би автор скільки мільйонів читачів він задовольнив.
Це і містичний детектив і одночасно книга філософських роздумів глибоко одинокої людини. Це насправді гідний роман-заключення "Трилогії Криси".
Назва "Денс, денс, денс" мені говорить про одне - живи і йди завжди тільки вперед!
-
- 0
- 0
Цитаты
«Дольше живу — и все выше тени невидимых стен у моей тюрьмы…»
-
- 0
- 0
На распутье сомнений и разочарований уже несколько месяцев кряду я не решался сделать в жизни ни шага.
-
- 0
- 0
Мир вокруг продолжал вертеться — только я, казалось, совершенно не двигался с места.
-
- 0
- 0
Список из скромных вещей, которым сегодня больше некуда податься. Два или три дня они скитаются по душе, перед тем, как возвратиться туда, откуда пришли……Потемки.
-
- 0
- 0
Стиль хороший, — говорил он, — аргументация грамотная. Но нет темы. Да, именно так. С самого начала своей самостоятельной жизни я не мог уразуметь, как мне обращаться с самим собой. Чудеса, да и только.
-
- 0
- 0