Страждання і щастя однакові, але прямо протилежні. Одне — дзеркальний відбиток другого, воно не має сенсу і не існує без нього.

Дурні — це військовики й поліціянти, на них тримається влада лиходіїв. Вони служать в арміях дванадцяти провідних держав світу і в поліції тих самих держав і ще двох десятків країн. З них лише десять мільйонів володіють справжньою силою, з якою доводиться рахуватися. Звісно, вони хоробрі, але дурні, тому що жертвують своїм життям заради урядів і політичних рухів, що використовують їх мов пішаків. Уряди завжди зраджують їх, кидають напризволяще й гублять. Ні з ким нації не обходяться з такою зневагою, як з героями війни.