Це такий подвійний стандарт класичного жебрака: всіх бізнесменів і багатіїв ми голосно ненавидимо і проклинаємо - крім тих, хто піклується саме про нас, вони прекрасні чисті янголи і дай їм Бог здоров'ячка.

Протилежності притягуються - дуже популярний вислів. Але зерно тут в тому, що притягуються люди, які мають, що дати одне одному.

Я кручу фотографії в руках, мені здається, що вони вицвіли, припали пилом, може, колір за роки зійшов, але ні, він не зійшов, це кольорові фото сірості, на яких сірість здається ще сірішою, ніж якби вона була на чорно-білому знімку. Найгіршим було те, що навколо все ставало кольоровим, а люди боялися кольору і досі бояться.

...В очередной раз задумался о том, как сильно мы цепляемся за жизнь и насколько меньше было бы страданий, если бы мы этого не делали. Жить без надежды невероятно сложно, но в конце концов надежда запросто может одурачить любого из нас.

С точки зрения неврологии существование души крайне маловероятно, поскольку все, что мы думаем и чувствуем, - не больше и не меньше, чем обмен электрохимическими импульсами между нервными клетками. Наше самоощущения, наши чувства и мысли, наша любовь к другим людям, наши надежды и амбиции, наши страхи и наша ненависть - все это умирает вместе с мозгом. Многих людей глубоко возмущает подобная позиция, ведь она не только лишает нас надежды на жизнь после смерти, но и сводит человеческие мысли к электрохимическим взаимодействиям, а человеку оставляет роль бездушной машины. Но эти люди глубоко заблуждаются: на самом деле данная точка зрения возвышает материю до уровня, на котором она превращается в нечто совершенно таинственное - такое, что мы не в силах постичь. В мозгу каждого человека порядка ста миллиардов нервных клеток. Несет ли каждая из них в себе частичку сознания?

-І що таке душа? - продовжував старий. - Хіба у виробництві чи сексі задіяний дух? Але людину ніщо більше не цікавить. Людина переймається лише матеріальним. Наша велика промисловість - свідчення цього, і це єдине на що спромоглась наша так звана цивілізація, створена вульгарними матеріалістами з моральним рівнем свиней і з такими, як у свиней, цілями та уподобаннями. Чи потрібна моральність або інші етичні засади, щоб зібрати на конвеєрі вантажівку?
- А що таке моральність? - запитала Даґні.
- Здатність відрізняти добро від зла, спроможність бачити істину, мужність, щоб дотримуватися її і ніколи не зрадити добро. Але де це все знайти?

-Колеги за фахом чи за галуззю мають єднатисч, - казали організатори Альянсу. - У нас спільні проблеми, спільні інтереси, спільні супротивники. Чублячись між собою, ми розпорошуємо власну енергію. Натомість слід виступити єдиним фронтом проти всіх, хто створює нам перепони. Лише об'єднавши зусилля, нам вдасться досягти успіху.
-То проти кого ж виступатиме цей Альянс? - запитав би скептик.
І почув би таку відповідь:
-Не проти когось конкретного. Але якщо ставити питання таким чином, то Альянс спрямований проти вантажовідправників чи виробників залізничного устаткування, які можуть на нас нажитися. А проти кого створюються будь-які спілки?.
-Саме це мене й цікавить, - зауважив би скептик.

Його провина полягала лише в тому, що він заробляв своє добро сам і ніколи не забував, що воно належить йому і лише йому.

Він ніколи нічого не просив. Це вони хотіли його втримати, вони висували претензії, що подавалися як вияв любові, але така любов обтяжувала його дужче за будь-яку ненависть. Він зневажав невиправдане співчуття, так само як незароблене багатство. Ці люди заповзялися любити його, геть не поцікавившись, за що він сам хотів би, щоб його любили.

Те, що є бажаним і правильним, завжди можливо здійснити. Це потребує тільки трохи взаємодії - трохи менше честі жадібним амбіціям і трохи більше уваги життю.